Реакція на хворобу у дітей, старших 1 року

У дітей молодшого віку внаслідок не сформованості свідомості немає диференційованого ставлення до хвороби. Скарги дитини, як правило, скупі. Про хворобу може свідчити змінена поведінка дитини: стає капризним, плаксивим, дуже збудженим або, навпаки в’ялим, загальмованим, відмовляється від їжі. Невротичні та інші психогенні реакції дитини на хворобу у дошкільному та молодшому шкільному віці зустрічаються вкрай рідко.

Більш виражені реакції діти дають на обставини і маніпуляції пов’язані з хворобою.

Госпіталізація справляє часто найбільш травмуючий вплив, особливо якщо це пов’язано з відривом від батьків. При госпіталізації без попередньої психологічної підготовки за терміновими показниками у дитини може виникнути патологічна реакція протесту (триває від Реакція на хворобу у дітей, старших 1 року декількох годин до декількох днів).

Невротичні розлади і депресивні стани, які виникають у дітей молодшого віку як реакція на госпіталізацію, проявляються переважно вегето соматичними порушеннями: розлади дефекації, енурез, блювота, підвищення температури тіла, втрата свідомості, нічні страхи, анорексія, нервовий зуд, дисфорія.

Реакції дитини на госпіталізацію залежать від їхніх характерологічних особливостей та особливостей виховання у сім’ї. Найбільш важкі реакції дають діти, яких батьки часто карають, б’ють, лякають лікарями та уколами.

Якщо батьки завжди проявляли підвищене занепокоєння щодо здоров’я дитини, з острахом говорили про лікарню, то в дитини виявляється страх.

Діти виховані як "кумир сім’ї" чи в умовах "культу Реакція на хворобу у дітей, старших 1 року хвороби", у лікарні виявляються зовсім безпорадними, оскільки не мають навичок самообслуговування.

Діти, виховані в умовах гіпреопіки можуть виявляти підвищений інтерес до свого здоров’я, відчувати через це занепокоєння чи, навпаки, приховувати хворобливі прояви, боячись заборон та обмежень.

Найчастіше при соматичних розладах у дітей проявляються астенічні порушення, страхи, енурез, нервові тики, заїкання. При хронічних соматичних захворюваннях, які супроводжуються тривалими і частими загостреннями, особливо у дітей до 3-х років можуть відбутися незворотні зміни психіки, які зумовлюють подальше відставання психічного розвитку чи навіть олігофренії.

Набагато частіше після перенесеної хвороби надалі у дітей формуються риси психічного інфантилізму. Регрес психіки може Реакція на хворобу у дітей, старших 1 року бути тимчасовим, пов’язаним з хворобою. У його основі лежить психологічний захист. Тут велике значення має ставлення батьків, яке може сприяти ще більшій затримці процесу дорослішання.

При важких захворюваннях, які супроводжуються інтоксикацією, можливі психічні розлади з типом екзогенних реакцій Бонгеффера: стани зміненої свідомості переважно деліріозного чи присмеркового типів, галюцинози. Вони можуть розвиватися навіть з 4-5 –річного віку.

У пубертатному віці скарги дітей стають чіткими, диференційованими і відповідним стає ставлення до хвороби. У цьому віці значно підвищується готовність до іпохондричного реагування. Можуть виникати дисморфофобічні та дисморфоманічні розлади, явища нервової анорексії.

При тривалому і несприятливому перебігові хвороби можливий аномальний розвиток особистості: стійкі астенічні Реакція на хворобу у дітей, старших 1 року розлади, на тлі яких виникають істероїдні, ананкастні, епілептоїдні риси характеру.

У дитячих лікувальних закладах дуже важлива організація необхідної психолого-педагогічної допомоги.


documentakkxtoz.html
documentakkyazh.html
documentakkyijp.html
documentakkyptx.html
documentakkyxef.html
Документ Реакція на хворобу у дітей, старших 1 року